Телефон:  (098) 684 77 94    e-mail: babakytsya.shop@gmail.com

    Блог баби Куці Добірка цікавих матеріалів про мальовничі куточки, які варто побачити та про події, які хочеться відвідати, корисні поради які можна використати та деякі цікавинки що варто запам'ятати.

    Мандрівка Петриківкою, програма «Занурення».

    29.08.2016

    Петриківський розпис посідає чільне місце в душі та серці баби Куці, тому досить логічним було її бажання відвідати селище, де народився цей унікальний народно-декоративний розпис. Готові? Поїхали!

    Трохи з історії Петриківки

    Петро́ Іва́нович Калнише́вський - шанована людина у Петриківці, саме його вважають засновником села. Петриківчанам вдалося уникнути кріпацтва, адже селяни, які проживали на земельних володіння кошового отамана звільнялися від панщини. Виростали тут люди вільними та щасливими - тому і квіти малювали на радощах! Зараз то вже не село, а селище міського типу, розрослося і розквітло. 

    Туристичного маршруту, як такого, по Петриківці немає. Але маючи гарного провідника, баба Куця змогла відвідати, як кажуть, основні ТОП-місця Петриківки.

     

    Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва

    Петриківському розпису відведений найбільший зал у музеї. Більшість експонатів перевезені з колишнього музею петриківського розпису при фабриці «Дружба», який заснував у 70-х роках заслужений майстер народної творчості України Василь Соколенко. Бабця радить розщедритись і купити дозвіл на фотографування, не пошкодуєте! Усі експонати демонструють як формувався, змінювався та розквітав петриківський розпис: засновниця розпису Тетяна Пата, перша школа дитячого мистецтва, фабрика "Дружба". Зібрані роботи відомих майстрів петриківки: Ф. Панко, В. Соколенко, Г. Самарська, В. Глущенко, А. Пікуш, П. Кравець, Н. Рибак та інші. 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Пишаємось, друзі!

     Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва, смт Петриківка

    Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва, смт Петриківка 

    Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва, зал Петриківського розпису

    Коралі оздоблені петриківським розписом. Півник, автор: В. Глущенко

    Коралі оздоблені петриківським розписом.                            Півник, автор: В. Глущенко 

    Сувенірний креатив

    Фрагмент експозиції.                                                                          Сувенірний креатив: бар у формі замку

     

    Пані баба Куця щаслива і сповнена гарних вражень [написавши щирий відгук] пішла продовжувати виконання плану під назвою «Занурення у Петриківку». Чимчикуючи широкими дорогами бабця пильно, як партизан-розвідник, роздивляється все навкруги. А ось і перші споруди, прикрашені розписом: автобусна зупинка, славнозвісний 120-метровий паркан, аптека, дитячий майданчик, Будинок дитячої творчості. На інших будівлях висять не дуже привабливі друковані банера з петриківським орнаментом. Зараз набирає обертів програма по розпису будівель у Петриківці. Власне ідея належить майстрам-волонтерам, державних коштів на неї немає.

     славнозвісний 120-метровий паркан, розписаний вручну петриківкою

    Славнозвісний 120-метровий паркан, розписаний петриківкою

     

    Будинок дитячої творчості

    Зустрічають відвідувачів тут непривітно. Відчувається наче тобі хочуть сказати: «чого ви сюди пхаєтесь»? Але баба Куця плюнула через плече і попхалась у двері з надписом «Петриківський розпис». Клас невеликий, парти, стіл вчителя, а на стінах чарівні квіти розквітають - роботи учнів. Наступні двері привели в зал з експозицією витинанок. Ух! Ото краса, витинанки по-петриківськи то щось! Хочеться подякувати вчителю за роботу - відродження витинанки, як одного з видів декоративного мистецтва, нелегка справа. До речі, щоб потрапити у будинок дитячої творчості на навчання доводиться пройти цілий конкурс. Всього вчиться 30 дітей. В Будинку дитячої творчості баба Куця вперше зіткнулась (а далі вже постійно) з авторським правом. Фотографувати не можна - порушення авторського права дітей. Взагалі, у Петриківці, на превеликий жаль, існує якась зацикленість на авторському праві. [Баба Куця певна, що більшість і закону того не читала і в очі не бачила].

    Будинок дитячої творчості

    Клас з петріківсього розпису

    Клас петриківсього розпису

    Витинанки, роботи учнів

    Витинанки, роботи учнів

     

    Не відходимо далеко від навчальних закладів - заглядаємо до школи.

    Петриківська середня школа

    В 10-11-х класах тут навчають розпису. Заходимо до навчального класу і поринаємо у мистецтво. Баба Куця мала намір пройти хоч декілька майстер-класів з петриківського розпису і перший з них провів вчитель Іван Васильович Дмитрюк. Колоритний дядько показував як малюється пташка у техніці петриківського розпису. МК безкоштовний, але подяка майстру на ваш розсуд, звісно. Власне, баба Куця вже була заочно знайома з викладачем, бо колись дивилась його уроки по розпису, завдяки яким змогла самостійно зробити пензлик-кошачку. [Уроки майстра]

    Щаслива бабця з пташкою в руці перебігла через дорогу до «Центру».

     

    Центр народного мистецтва "Петриківка"

    Велика виставкова галерея захоплює, тут зібрані твори видатної художниці Ганни Самарської, [які дуже хотілося побачити наживо] а також представлені роботи корифеїв і молодих майстрів петриківського розпису. Отак і ходила бабця з розкритим ротом, вдихаючи пилок намальованих квітів. Надзвичайно сподобались роботи на фанері, кераміка та кахлі з розписом. На другому поверсі «Центру» працюють майстри, які входять у спілку. Там і сувенірка продається, розписана тими ж майстрами. Не повірите панове, але баба Куця прикупила «кошачку», зроблену видатним майстром петриківського розпису Володимиром Глущенко! [От хвалько, ця бабця!]

    Виставкова зала, де зібрані кращі полотна майстрів з розпусу.

    Виставкова зала, де зібрані кращі полотна майстрів з розпусу.

    Роботи майстрині народного декоративного живопису і петриківського розпису Ганни Самарської

    Роботи майстрині народного декоративного живопису і петриківського розпису Ганни Самарської

    Розпис по кераміці

    Розпис по кераміці

    petrukivka babakytsya 28

     

    Музей Федора Панка

    Невеличка виставкова зала переповнена роботами Федора Панка. Екскурсію проводить донька майстра - Валентина Панко. Як ніжна пісня ллється розповідь про батька: його життя, нелегку долю, здобутки та розчарування, які майстер переносить на свої полотна. Бабця почула легенду про Петриківську вишню, побачила розписаний рушник, на якому змальований життєвий шлях майстра, казкові панно і портрети, які намалював і оздобив п. Панко. Наприкінці екскурсії баба Куця трохи помалювала - пані Валентина провела майстер-клас з тикання калинки. [фотографування заборонене, тому світлин немає]

     

    Приватна садиба-музей Василя Соколенка

    Баба Куця мріяла потрапити у садибу-музей славетного майстра петриківського розпису Соколенка Івана Васильовича. І їй це вдалось! Попри поважний вік - 94 роки [дай Боже і бабця доживе] Іван Васильович бадьоро розповідає про свої скарби - а це сіни й дві кімнати повністю завішані роботами майстра, його родини та учнів. Стенди прикрашені вирізками з газет, старими чорно-білими фотокартками з майстерень фабрики «Дружба», дипломами, грамотами та подяками. Усю експозицію майстер зробив власноруч. Багато порожніх місць на дошках - то продані або подаровані роботи [дві мальовки бабця і собі придбала, на пам’ять]. На жаль, умови життя майстра дуже складні, а садиба-музей занедбана, роботи псуються - відсиріють і втрачаються. Вони, як квіти, тьмяніють і засихають. Хотілося б привернути увагу громадськості до цієї проблеми, і самих односельців передусім: не будьте байдужими, громадо, допомагайте! [Є мрія у баби Куці - видати каталог-книгу про життя і творчість пана Василя. Шукаємо меценатів!]

    Соколенко Іван Васильович, заслужений майстр петриківського розпису

    Соколенко Іван Васильович, заслужений майстр петриківського розпису

    Ось з таких виставкових стендів-колажів формується ціла виставка.

    Ось з таких виставкових стендів-колажів формується виставка

    Робота присвячена “Лампочці Ілліча”

    Робота присвячена “Лампочці Ілліча”

    "Учителька наша" - так підписав Василь Соколенко стенд, на якому зібрані старі фотокартки та роботи основоположниці петриківського розпису Тетяні Пати

    "Учителька наша" - так підписав Василь Соколенко стенд, на якому зібрані старі фотокартки та роботи основоположниці петриківського розпису Тетяни Пати

    Соколенко за роботою

    Фотокартка: Соколенко за роботою

    Ганна Самарська

    Мальовки Ганни Самарської

     

    Фабрика "Дружба"

    Бабця там не була, але відомо що все розкрадено, зруйновано і потрощено. Багато селян досі не оговтались від втрати роботи, хтось малює вдома і продає на ринку, хтось перестав малювати взагалі. [Але якщо є бажання, то можна створити щось нове. Треба лише не озиратися в минуле, а будувати майбутнє. І все буде!]

    Усі вищезгадані об'єкти (окрім фабрики) знаходяться один біля одного, що досить зручно. Лише надвечір, натомившись за день, бабця з провідником повсідались на ровери та покрутили педалі до Садиби «Миколин хутір», а це 5 кілометрів від смт. Петриківки (с. Мала Петриківка). Саме там на неї чекала смачна вечеря та м’яка постіль.

     

    Садиба "Миколин хутір"

    Відкривши хвіртку, бабця одразу поринула в автентичну атмосферу стародавнього петриківського хутора. Валентина та Микола Деки, не покладаючи рук, разом з синами та доньками працюють над відродженням побуту селянина. Із задоволенням проводять екскурсію по маєтку: ось хата, розписана петриківськими взорами, а поруч - велична пані-піч; загорожі з різноманітною птицею: кури, гуси, качки, фазани. Далі знаходимо хатинку, де проводять майстер-класи з петриківського розпису, ляльки-мотанки, писанкарства, гончарства. Тут для відвідувачів організовують ціле костюмоване дійство. Несподівано цікавим відкриттям для бабці стала хата на колесах - невеличкий розписаний будиночок який їздить навколо хутора, катаючи дітлахів та дорослих. Паралельно господарі займаються будівництвом та оздобленням хатинки для туристів та справжнього вітряка. В хаті родини Деків все прикрашене петриківкою - стеля, сволоки, на стінах - мальовничі панно. Є кімната-музей з ткацьким станком, неймовірної краси скринею та іншими експонатами, що демонструють життя і побут селянина. А ось і відео про садибу

    Хата на колесах

    Хата на колесах

    Розпис на стінах

    Розпис на стінах

    Будиночок для гостей "Хутора", чекає на пензлик

    Будиночок для гостей "Хутора", чекає на пензлик

    Розпис стелі

    Розпис стелі

    На цьому визначні місця Петриківки для бабці закінчились, тому варто б трохи поговорити про те, що залишилось за лаштунками.

     

    Власне про петриківський розпис

    Походить петриківський розпис від селянського хатнього стінопису. Потім перебазовується на більш зручний матеріал - папір, дерево, кераміку. Основні діючі особи - рослини та птахи, рідше люди. Основні інструменти: пальці, пензлик, кошачка (унікальний пензлик, який роблять з кошачої шорстки), рогозина. До речі, не всі майстри можуть зробити гарну «кошачку», тож купують знаряддя розпису у перевірених часом умільців.

     

    Що привезти з Петриківки?

    Друзі, бабця скаже чесно, що з сувеніркою у Петриківці усе дуже і дуже погано. Тут вибір такий: або купувати дорогі картини (від 100 у.е.) [чогось називають ціни у долярах, солідніше, мабуть], або купувати дуже неякісну дешеву сувенірку. Років 20 назад точно така сувенірка продавалась та продається і зараз [у баби навіть значок ще десь валяється лежить]. Таке враження що на цих виробах зупинився час: розпис квітне і розвивається, а сувенірна продукція пилом вкривається. Як були дерев'яні тарелі, дощечки, сопілки, ложки, свистунці та скриньки - так усе і залишилось. Майстри бабі в очі заглядали, бо чекали, що як турист, бабця має знепритомніти від краси та щось купити, але ж люди добрі! 21 сторіччя на дворі! Та погляньте навкруги, та придумайте щось новеньке. Бабця б купила мальовки на А4 чи на А5, купила б розписані петриківкою еко-торби, футболку, та все що завгодно зараз можна покрити розписом! А книги про петриківський розпис? Де вони? Баба думала привезе цілу торбу, а ніц нема. Каталог Ганни Самарської як експонат у музеї стоїть [бабця погортала трохи сторінок без дозволу]. Тож підсумовуючи: є дуже дорого або дешево, а середини нема - от хто заповнить цю середину той і в дамках буде! [Пророцтво від баби Куці].

     Петриківка онлайн

     

    Петриківка онлайн

    Зараз петриківка шириться і в інтернеті, допомагає цьому молодше покоління майстрів.

    Долучайтесь:
    сайт: petrykivka.dp.ua
    соцмережі: instagram.com/petrykivka  facebook.com/petrykivkapaint
    онлайн виставки: petrykivka.dp.ua/c/galereyi

     

    Скільки коштує мандрівка вихідного дня у Петриківку та як туди потрапити?

    Як було згадано вище бабця мандрувала Петриківкою з провідником. Це була не зовсім екскурсія, а скоріше легка прогулянка з живим спілкуванням і обміном вражень. Така форма дуже сподобалась бабці [а ось і сторінка провідника: www.facebook.com/lsnih ]

    Кошторис та адреси ТОП-місць Петриківки баба Куця зібрала докупи у табличку. Вивчайте!

     

     

    Петриківський музей етнографії,
    побуту та народно-прикладного мистецтва           
    Вул. Корчагіна, 14Б, смт. Петриківка Вхідний квиток - 10 грн. 
    фотографування -15 грн. 
    Відеозйомка - 20 грн.



    Центр народного мистецтва «Петриківка» Вул. Леніна 65, смт. Петриківка  Вхід безкоштовний 



       
    Приватна садиба-музей Василя Соколенка Провул. Грушевий 48, смт. Петриківка      Вхід -  від 15 грн.



    Садиба «Миколин хутір»  Вул. Степова 5 та 13, с. Мала Петриківка,  Вартість ночівлі - 100 грн з людини



     Музей Федора Панка Приміщення Будинку Культури, вул. Леніна 36,  Екскурсія - 15 грн. Майстер-клас - 35 грн.



    Послуги провідника   150 грн. за 2 дні.
    Квиток на потяг Київ-Дніпро  

    від 160 грн. (в одну сторону)

    Квиток на маршрутку до Петриківки з Дніпра  

    28 грн. (в одну сторону)




    І на останок. У Петриківку варто поїхати точно! Це була б чудова мандрівка вихідного дня, але ж усі установи у суботу і неділю не працюють…

    Баба Куця.



    Повернутися до списку статей

    f banneri banner

    MK 2017 banner

    обідки ручної роботи -50!

    rushnyk 2017 banner







    © 2017 www.babakytsya.com.ua Розробка сайту: студія Gloris