|
Сторінка 1 з 3
Потрапити в Опішне випадково практично неможливо. Це невелике село розташувалось далеко від головних доріг, загубившись десь у Полтавській області. Хоч і незначне географічно, Опішне ніколи не стиралось із пам’яті українців. Назва села стала торговою маркою і своєю славою завдячує гончарському ремеслу.
Після невеликої автостанції – ринок. Далі, на центральній площі, статуя Леніна в оточенні магазинчиків. Перед ними бабусі продають виготовлені вручну шкарпетки, фрукти та інші дари власних присадибних ділянок. На перший погляд, Опішне схоже на будь-яке інше українське село – дуже подібне у багатьох аспектах, але водночас неповторне. Дійсно, це село з населенням 6 000 чоловік поблизу Полтави претендує на звання центру українського гончарства та керамічного мистецтва! Спочатку про це важко здогадатись, адже в Опішному неможливо знайти навіть заіржавілу дошку ще радянського зразка, яка б вітала відвідувачів на в’їзді до села, - як це часто буває у будь-якому українському населеному пункті, що може похвалитись якоюсь більш-менш винятковою рисою.
Тільки маленьке повідомлення, змонтоване на електричному стовпі на центральній площі. Цей незвичний дорожній знак привертає нашу увагу: «Національний музей-заповідник українського гончарства» ліворуч, «Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів» прямо, та ще один музей, названий на честь майстра-гончаря, праворуч! Три музеї на таке мале село – ось нарешті свідчення багаторічної історії, завдяки якій Опішне стало центром українського гончарства. Згідно з результатами досліджень, початки гончарського ремесла у цьому регіоні датуються не пізніше ніж ХІІ сторіччям…
Традиція та сучасне мистецтво
Місцева продукція вирізняється не лише формою гончарних виробів, а, в першу чергу, узорами, що з’явились в результаті поєднання природних кольорів і глини. Згідно з традицією, на казанках і глеках – малюнки місцевих квітів та тварин, їх зазвичай наносить дружина гончаря.
Окрім статуеток і глиняних іграшок, які виготовляються тут вже багато років, більшість виробів Опішного – предмети побуту.
|